200 років від дня народження Михайла Вербицького

Пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 150 років тому, як заключний номер першого на західноукраїнських землях шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 10 березня 1865 року на роковини смерті Тараса Шевченка. Популярність твору Вербицького постійно зростала, його виконання стало частиною усіх святкових патріотичних концертів.

Біографічна довідка:

Михайло Вербицький – один із перших українських професійних композиторів Галичини, народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Лемкiвщинi, у родині греко-католицького священика. Після смерті батька опікунство над хлопцем взяв його далекий родич — перемишльський єпископ Іван Снігурський – засновник музичної школи при перемишльській кафедрі УКГЦ.

У другій половині сорокових років Михайло Вербицький пише релігійну музику — в цей період з’являється Літургія на мішаний хор, знамените “Ангел вопіяше” та інші церковні композиції. З активізацією театрального життя Вербицький створює музичний супровід до театральних вистав, здебільшого перекладної польської, французької, німецько-австрійської драматургії. Вербицький написав музику до понад 20 вистав – “Верховинці”, “Козак і охотник”, “Проциха”, “Жовнір-чарівник” тощо. У 60-х роках композитор знову звертається до жанру співогри, коли у Львові був відкритий театр “Руської Бесіди”. Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму “Підгіряни”, одну з найпопулярніших п’єс композитора, згодом “Сільські пленіпотенти”, “Простачку”.

1850 року Вербицький отримав ієрейські свячення. Після переїздів протягом кількох років з однієї сільської єпархії на іншу, з 1856 року проживав у селі Млинах на Яворівщині.

В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були отці-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах у віці 55 років.